Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/146

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 147 —

Причаливши до берега, порішив я такой під шатром провести ніч, щоби рано не тратити дорогу з печери до моря.

Ніч була прегарна — зорі сияли ярко, а я під шатром простягав ся розкішно на матерацах. Вкритий ковдрою, з головою на подушцї, раював мов який східний монарх.

Прокинув ся, скоро сьвіт. Нинї порішив я вплав дібрати ся до корабля, щоби зладити нову дарабу і тим чином придбати собі більше дерева. При першій набрав доволї вправи, а море зовсїм спокійне нїраз не спиняло в роботї.

В тій цїли викинув я на воду дві великі бочки очевидно примотузені, щоби їх филї не забрали. Між них накидав лат і дощок і небавки дараба була готова. Сейчас передяг ся я в европейску одежу, бо в давній за горячо було працювати. Коли приглянув ся собі в зеркалї, чудного зазнав чувства. Вправдї нераз вже видів я себе в потоці, та все радше случайно, чим нароком. О! як змінили мене тих сїм лїт в самоті проведених! Давнїйша краска лиця, нїжна і молодеча, погрубіла, осмалена на сонци скіра подабала на індийску, борода і вуси заросли усе обличе, а довгий, нестижений волос спадав кругом на плечі!

О мій Робінзоне! як-же ти, сарако, постарів ся! родичі і не впізнали би тебе нині. З молодого хлопця став ти зрілим мущиною, а турботи, грижа і тверді житєві обставини чимало склали ся на се.

Пожаливши ся так сам перед собою, повернув я до працї; вже надходив час приливу і треба було ним мерщій покористуватись. Навантажена дараба поглубляла ся доволї сильно, бо кілька кружків олова, які забрав я ураз з машинкою до виливаня куль, прибільшили єї вагу.

Сьмішно стало самому, коли глянув я на величезні припаси оружа і амунїциї, що їх віз на дарабі. Немов-то задумав вести війну з цїлим караібским племенем! Такого боя мав я все ще перед дикунами.

В полудне справив ся я у друге. В наслїдок бурі корабель сильно знать був ушкоджений, бо много товарів лежало вже попсованих. В складї було кілька великих бочок вина, але так тяжких, що і з місця годї їх ворохнути. Впрочім не дуже я і дбав за трунки, взяв іно малу бочівочку вина, щоби мав чим поратувати ся на случай хороби.

Між другими річами подибав я лопатку від вугля, щипцї,