Махай, — не німій, рука —
— Сьогодні не будем закурювати.
Ех, ніхто сьогодні не скаже,
Що пайок мені йде дурно.
Зерно золотими дощами
Пурхає з колосу під ціпом…
Ех, махай — розмахувай, заціпивши
Зуби кліщами!
А завтра — мене не чіпайте,
Не підманюйте самогону півквартою
— Я піду в більшовицьку читальню
— Запишуся до їхньої партії.
І коли зустріну під брамою
Знайому зім'яту хустку —
Пройду й привітаюся прямо,
Гляну, неначе на пустку.
Коли-ж припаде до плеча
З благанням не йти, пробачити —
Не скажу, не вражу — „прощай“.
Заспокою: „все добре… не плач…
