він й опинився на „Карнатику“, то його пана тут немає. Паспарту впав на крісло. Для нього ця звістка була, неначе грім з ясного неба. І враз йому прийшла до голови инша думка. Він пригадав, що годину вирушення „Карнатика“ було змінено, та що він мусів повідомити про це свого пана й не зробив цього. Значить, тільки через нього містер Фогг та містріс Ауда не встигли на пароплав. Правда, він дуже винуватий, але ще більш винуватий був той негідник, що підпоїв його в курильні, аби розлучати Паспарту з містером Фоггом і затримати останнього в Гон-Конзі. А тепер містер Фогг напевне програє заклад і всю свою маєтність втратить, Може бути, що його вже заарештували. Від такої думки Паспарту рвав на собі волосся. Колиб-но йому зустрівся отой Фікс! Вже б він з ним поквітувався!
Нарешті, по перших хвилинах відчаю та лютости на Фікса, Паспарту трохи заспокоївся й розібрався в своєму становиську. Нічого приємного в ньому не було, француз їхав до Японії. Туди ще він заїде, але як назад вернеться. Кишені його-були зовсім порожні, там не було ні одного шілінга, ні одного пенні[1]. Однак за його дорогу та їжу було виплачено за шість чи п'ять день наперед. Як же він їв та пив під час цього переїзду — важко списати. Він їв за себе, за містера Фогга й містріс Ауду, немов би Японія, до якої він їхав, була пустелею, де неможна було знайти нічого їстівного.
13-го вранці „Карнатик“ входив в йокагамський порт. Це одна з найважливіших станцій в Тихім океані. Тут пристають всі почтові та пасажирські пароплави, що роблять рейси між Північною Америкою й Китаєм, Японією та Малайськими островами. Йокагама лежить в самій за-
- ↑ Пенні — англійська монета дорівнює 2.625 коп.
