вибачення за те, що до забуття накурився опію в Гон-Конзькій курильні.
Містер Фогг спокійно вислухав оповідання свого слуги й відкрив йому кредит, щоб той роздобув собі на пароплаві пристойне вбрання.
Справді, не минуло й години, заким Паспарту одчепив свій ніс, одвязав крила, передягнувся й ніхто би й не впізнав вже в ньому приклонника бога Тінгу.
Пароплав, що йшов з Йокагами до Сан-Франціско належав до Тихоокеанської компанії й називався „Ґенерал Ґрант.“ Це був великий колесний пароплав в 2.500 тон. Добре обставлений, він ходив з значною прудкістю. Над містком підіймався та спускався величезний „двигун“, що закінчувався з одного боку держалом шпиндля, а з другого — рушієм, звертаючим прямолинійний рух на круговий, який безпосередньо передавався колесній вісі. „Ґенерал Ґранта“ було оснащено трьома щоглами, й мав він до своєї розпорядимости велику вітрильну площу, яка в значній мірі допомогала парові. Він йшов по дванадцять миль за годину й міг прийти в Сан-Франціско через двадцять один день. Філеас Фогг мав рацію гадати, що 2-го грудня він буде в Сан-Франціско, 11-го в Нью-Йорку і 20-го в Лондоні, прибувши таким чином за кілька годин до визначеного 21-го числа.
Пасажирів на пароплаві було чимало. Були англійці, багато американців, сила кулі переселялась в Америку та де-кілька старшин Індійської армії, користуючись відпуском, робили кругосвітню подорож. Під час того переїзду все обійшлось без усяких пригод. Тихий океан був справді відповідним своїй назві. Філеас Фогг, як звичайно, був спокійним та замкненим в собі. Його молода товаришка усе більше почувала приязнь до нього,
