Під час того викладу потяг йшов дуже швидко й о пів до-першої години досяг північно-західнього краю Солоного озера. Звідціль, на великім протязі видко було все це внутрішню море. Воно також зветься Мертвим морем і в його вливається американській Іордан. Чудове озеро це оточують мальовничі дикі скелі та кручі й все те вздовж берега вкрито тонким шаром білої соли. Колись ця величезна водяна рівнина тяглась далеко ширше й довше, але береги озера віддавна потроху підпікались угору, обступали навкруги його води, стискали їх з боків і тим зробили озеро вузчим і глибшим.
Солоне озеро має завдовшки біля семидесяти миль, а завширшки коло тридцяти пяти миль. Лежить воно на вишині 3800 футів над рівнем моря, чим дуже відріжняється від Асфальтового озера, що знаходиться на 1200 футів низче рівня морського дна. Соли в йому дуже багато: в його воді знаходиться двадцять п'ять відсотків твердих часток.
Порівнюючії вагу цієї води з вагою дістілірованої[1], коли взяти останньої 1000 одиниць, то вода з озера заважить аж 1170 одиниць. З цієї причини риба там жити не може, й та, що запливає сюди з течією річок: Іордану, Вебера та инших допливів — швидко гине в солоній воді озера. Але не треба вірити тому, що його вода настільки міцна та густа, що людина не може поринути в ній. Навкруги озера стеляться гарно оброблені поля, бо мормони добрі хлібороби. Перед шістьома місяцями тут скрізь виднілись хуторі та обори для худоби, лани засіяні маїсом та пшеницею,
- ↑ Дістілірована вода — перегнана кілька разів на пару, а потім остужена. Це робиться для того, аби добути химично-чисту воду.
