видань його творів, в наслідок чого у Верна з'явились певін грошові засоби.
Він у той час був уже членом літературного гуртка Жорж Занд, а потім — Флоберівського. Та ніякі нові літературні течії не збивали його з раз узятої стежки. „За одмінами бігли одміни“, з'явився романтизм, досяг величезного розвитку й зчасом занепав, зацвітали й відцвітали натур-філософський, реалістичний та инші напрями, а Жюль Верн усе тримався одного, творячи школу „наукового роману“.
Придбавши собі кошти, Верн купив невеличку яхточку, що звалась „Святий Михайло“. Це була його єдина розвага, їй він віддавався кожного літа під час вакацій. Року 1890 Верн одружився й перебрався жити в м. Нант, купивши собі там гарненький котедж з садом і городом.
Обраний земляками на члена міського магістрату, він не пропустив ні одного засідання й виконував ретельно свої обовязки до самої смерти.
На схилі літ Верн заслаб на очі й зовсім стратив зір.
Помер, після тяжкої недуги, року 1905 березня 11 в м. Нанті, де його й поховано.
Всякий, хто читав твори Берна, уявляв собі, що має справу з записками (в формі роману) якогось мандрівника, що надзвичайно багато подорожував.
А справді він ніколи не виїздив за межі рідної Франції й, коли плавав по яких морях, то тільки по тих, що обмивають береги його батьківщини. І „80.000 миль під водою“ й „За 80 день кругом світу“ Жюль Верн об'їхав на карті, старанно зазначаючи на ній шпильками з прапорцями (а то й без них) місце перебування чи то капитана Немо, чи то Філеаса Фогга. Є напр., всі підстави думати, що XVIII главу романа „80.000 миль під водою“ він писав в-осени.
Так, прийшовши 18 ластопаду до свого робочого кабінету, він записує ніби рукою одного з своїх героїв, професора Аронакса: „Другого ранку, 18 листопаду, я вже не почував жадної втоми“ й далі описує пригоди, що сталися з ним за той день; 26 листопаду він переходить на „Наутілюсі“ тропік Рака на 172° довжини; 27 — пропливає повз
