В біблїотецї львівського Оссолїнеума єсть під Nr. 2346 кодекс рукописний, оправний перґаміном, 217 листків густо записаних, in folio. Письмо і оправа походить з віку XVII. На задній сторонї книжки витиснений зверху герб міста Львова. На передовім листку з гори написано: Praca S. Kazimirza Kuszewicza, rayce lwowskiego. Єсть се одна з тих книжок, які в тих часах подибуємо у кождого майже осьвіченїйшого міщанина львівського. Було се щось в родї памятника, де властитель записував усї важнїйші подїї свого часу, втягав копії публичних документів, листів, пробував сил своїх в науцї і літературї красній, нотував свої приватні інтереси. Такі книжки зписували й найвиднїйші тодїшні люди, як Зїморович, Алєнбек і ин., як також подібний памятник полишив по собі й лихвяр-крамар Кунащак[2].
Був се неначе домовий архив, що зберігав ся поколїнями в родині. Дуже важна часть материялів історичних до XVII в. походить; власне з таких записків. Такий кодекс полишив по собі й Самуіл Кушевич.[3] Але се чоловік з висшою, як тодї, осьвітою, проте збірник сей не єсть конґломератом різнородного материялу, але виключно тільки історично-лїтературного і дає нам образ чоловіка осьвіченого,
- ↑ Ся розвідка була читана на історичнім семинарі Впов. Проф. М. Грушевського у Львівськім унїверситетї і йому тут належить ся подяка за всї ради і вказівки, що ними при писаню користував ся.
- ↑ За сього диви В. Лозїньского Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie XVI i XVII w. Львів 1892 ст. 354–371.
- ↑ Богато в сїм рукописї недокінченого, урваного, мабуть сей рукопис був більше книжкою брулїонною, звідки переписувалось порядком до иньшої. На якийсь иньший збірник К-ча вказує нотка на ст. 94: etc. vide in Rubro libro meo.
