море. Остров той невисокий і у велику воду заливається, а проте з своєю назвою переживає пьяте сторіччя.
Скалозубовим островом і кінчається Луг Базавлуг, а разом з ним і ввесь Запорожський Великий Луг. Хоч Дніпр ще й далі, до самого Чорного моря відкидає од себе у береги протоки, і Кіньська так само не хоче бігти сполученою з ним, а все відкидається од нього у ліву руку, та вже протоки обох річок не захоплюють таких великих просторів, як між островом Хортицею та лиманом Великі Води, а біжать більш вузькою долиною, ліси ж по тій долині часом зовсім уриваються та зміняються пісками. Та й близкість турецьких городів XVI та XVII віків: Аслама, Тавані та Кизикерменя робила для запорожців неможливим держати у своій владі дальніщий низ Дніпра.
Як бачимо, по Базавлугу збереглося далеко більше стародавніх запорожських назв річок та урочищ, сполучених з йменням видатних українських діячів та привідців українського народу, а саме: під той час, як у Великому Лузі ми знайшли тільки Сірківку та Паліівщину, в Базавлузі ми маємо острови: Хмельницького, Сулими та Скалозуба; річки Павлюк, Шахова, що вдержала ймення одного з славних запорожських кошових Шаха, та урочище Васюрине.
На прикінці мусю зазначити, що чимало урочищ Великого Лугу й Базавлугу ще дожидають своіх дослідувачів і можуть бути зовсім знищені, лишившись назавжди невідомими науці. Досить, наприклад, згадати, що на малому Городищі у пущах Великого Лугу та на Городищі
