Дніпрі, та вона не хоче коритись інженерам і, обминаючи греблю, іде таки у свою давню течію.
Ввесь час поки пароход іде до річки Павлюка, що одбивається од Дніпра через 12 верств нижче Никиполя, з нього час від часу видно високий правий берег Дніпра з Никиполем, селом Лапинкою й иншими, нижче ж Павлюка, де Дніпр круто повертає на південь, з-поміж високих осокорів почина визирати лівий берег з горами Мамай Сурки. Перед р. Павлюком Дніпр розбитий на дві великі протоки, а між ними лежить великий острів Братан, проти ж початку Павлюка лежить острів Сулима з руінами стародавнього городища. Таким чином у сьому кутку Великого Лугу сполучені ймення двох нещасливих украінських гетьманів Сулими й Павлюка, що у роках 1635 та 1637 піднімали з запорожцями повстання проти польськоі влади і обоє загинули у Варшаві од рук катів. Руіни на острові Сулимі зовсім ще недослідувані — невідомо навіть, до якої епохи вони належать.
На південь та схід од острову Сулими, між Дніпром та Кіньською, лежить чимала площа Великого Лугу. Річка Кіньсько, обминувши піски Камьяного Затону та Білозерський лиман, підходе до великого села Знамьянки, про котру було вже говорено раніше, і, пробігши по-під горами Мамай Сурки, повертає на захід, а чероз 20 верств після виходу з Дніпра, біля урочища Карай Дубина, знову сполучається з Дніпром. Ввесь куток, що лишився між Дніпром та Кінською, 20 верств упродовж та до 8 упоперек, не зважаючи на сусідство колись татарських городів, що були у Камьяному Затоні та за Білозерським
