Перейти до вмісту

Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 33 —


По дорозі в Альколею,
По над тим Гвадалківіром,
Де цвітуть миндалі білі
І пахучі померанці, —

Скаче там веселий лицарь,
Усміхаючись до себе;
А кругом пташки співають
Та вода шумить невпинно.

У палаці в Альколеі
Гарна Клара де Альва́рес
Бенькетує, роскошує, —
Батько Клари бється в горах.

Ще здаля почув Альманзор,
Що гучна музика грає
І побачив крізь дерева,
Що вогні блищать в палаці.

У палаці в Альколеі
Там дванадцять панн танцює,
З ними лицарів дванадцять, —
Та найкращий всіх Альманзор.

Чарівний, веселий, любий
Він літає по салону
І усім панянкам гарним
Привітні слова говорить.

Гарні руки Ізабеллі
Він цілує і сміється,
Він седить біля Ельвіри,
Заглядає в очі чорні.