Смеркалося. Із Лисянки
Кругом засвітило:
Отто Гонта з Залізняком
Люльки, закурили.
Страшно-страшно закурили!
І в пеклі не вміють 25)
От-так курить. Гнилий Тикич
Кровъю червоніє
Шляхецькою, жидівською;
А над ним палають
І хатина, і будинок;
Мов доля карає
Вельможного й неможного.
А серед базару
Стоїть Гонта з Залізняком,
Кричять: „ляхам кари!
Кари ляхам, щоб каялись!“
І діти карають.
Стогнуть, плачуть; один просить,
|