|
— „В Лебедині, моя пташко;
Не вставай: ти хвора.“
— „В Лебедині! чи давно я?“
— „Ба ні, позавчора.“
— „Позавчора?... Стрівай, стрівай...
Пожар над водою...
Жид, будинок, Майданівка... 17
Зовуть Галайдого...“
— „Галайдою Яремою
Себе називає,
Той, що привіз...“
— „Де він, де він?
Тепер же я знаю!...“
— „Через тиждень обіцявся 34)
Прийти за тобою.“
— „Через тиждень! через тиждень!
Раю мій, покою!
Бабусенько, минулася
Лихая година!
Той Галайда — мій Ярема!...
По всій Україні
Ёго знають. Я бачила,
Як села горіли;
Я бачила — кати ляхи
Трусилися, мліли,
Як хто скаже про Галайду.
Знають вони, знають,
Хто такий і відкіля він,
І кого шукає!...
Мене шукав, мене найшов,
Орел сизокрилий!
Прилітай же, мій соколе, 35)
Мій голубе сизий!
Ох, як весело на світі,
Як весело стало!
Через тиждень, бабусенько...
Ще три дні осталось.
Ох, як довго!...
|
