Чи то в шинках з багачами,
Чи то в степах з чумакаии,
Чи то в полі на роздоллі
З вітром віється по волі?
Не там, не там, друже брате!
У дівчини, в чужій хаті,
У рушнику та в хустині
Захована в новій скрині. 7 Іюня 1859 р.
Ой маю, маю я оченята —
Нікого, мати, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!
Ой маю, маю і рученята —
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!
Ой маю, маю і ноженята, —
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати! 10 Іюня 1859 р. Г. Пирятин.
Сестрі.
Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: де ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?
І сниться сон мені: дивлюсь,
В садочку, квітами повита,
На пригорі собі стоїть,
Неначе дівчина, хатина.
