Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався, —
Та недосвіт перед-світом
В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти,
Побив, поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта шкода! 14 Сентября 1860. Петербургъ.
Л.
Поставлю хату і кімнату,
Садок-раёчок насажу;
Посижу я і похожу!
В своїй маленькій благодаті,
Та в одині-самотині
В садочку буду спочивати...
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давне-колишній та ясний
Присниться сон мені... і ти!...
Ні, я не буду спочивати,
Бо й ти приснишся! У малий
Раёчок мій, з-підтиха-тиха,
Підкрадешся, наробиш лиха, —
Запалиш рай мій самотний. 24 Сентября 1860. Петербургъ.
