|
Чого б сумувати?
Або, може, вже такою
Воно й уродилось?
Або, може, молодеє [1]
Чи не полюбило
Кого-небудь? Ні, нікого.
Весела гуляла,
Мов ласочка з кубелечка,
На світ виглядала
З того Київа; аж поки
Побачила села
Знівечені, — з того часу
Стала невесела.
Мов сизая голубонька, [2]
Село облетіла;
У всіх була, всіх бачила,
Всі повеселіли:
Там словами привітала,
Там нагодувала;
Що день Божий обходила
Село; помагала
Усякому; а сироти
До неї в покої
Приходили і матіръю
Своєю святою
Її звали, і все село
За неї молилось.
А тим часом жиди в село
З грішми появились.
Радіє князь, запродує
З половою жито
І молотить виганяє
Людей недобитих.
|
