У калюжі стару відьму Чорти задавили. Найшли її, громадою, Без попа сховали, І в могилу осиковий Кілок забивали. А дівчата уквітчали Могилу квітками, І осику поливали Дрібними слёзами. І виросла на могилі Осика заклята. От-там відьма похована: Хреститесь, дівчата! Хреститеся і не кваптесь На панів лукавих, Бо згинете осміяні, Наробите слави. 1858 р. Марта 6.
Ляхам.
(Бр. Залєському.)
Ще як були ми козаками,
А Унії не чуть було,
От-там-то весело жилось:
Братались з вольними Ляхами;
Пишались вольними [1] степами;
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата;
Пишалася синами мати,
Синами вольними. Росли,
Росли сини і веселили
Стариї скорбниї літа, —
Аж поки именем Христа [2]
