Одні складають шану владі
другі співають про туман…
А в мене серце у розладі
і на очах ноган.
Я люблю, я люблю так ранок
і приборканий темп городський,
коли вітер розхилить фіранок
і удариться сяйвом ясним.
Ах пломеніє душа, пломеніє
і до болю енергії крик
виривається в рухи шальниї
до роботи, за працю, у мить.
Бруд і сморід в канавах сочиться.
Бруд і сморід людських сотворінь…
