розставляєте дижурному і сурмачеві фамілію по кутках і викинете братії з рота, подібно як Зевес Атену, сто чортів на сніданок, а в голові у Вас ще тисячі їх. В тім свисток на руханку і Ви рухаєтесь. А за кождим рухом один чорт вилітає, за кождим згинанням три і Ви раптом стверджуєте, що Ви їх всіх викинули і спокійно усміхнені Ви сідаєте пити какао. А потім вже є робота.
Крім звичайних таборових занять доповнили ми ще того дня харчеву скриню, а потім братія дала нагоду др. Волосянському виказатись знайомістю рідного міста. І треба йому признати, знає він його лучче, як Микола Горубець бо від найстаршої башти до наймолодшої жидівки.
По обіді відійшли ми в год. 15-тій, проводжені третою лодкою, трома пластунами і трома господарями: зігнувшися в три погибелі тягнули веслами в три пари. Підбадьорені чорною кавою і рожевими словами проф. Могалевського йшли ми так в синю даль невідому й прибили вечером до Старгорода.
Старгород, хоч більше старий, чим город, має бути місцем, де колись стояв табор Хмельницького й ми забавились в нього й розбили на тімже місці наші шатра.
Старий Буг немало здивувався, коли побачив таких нових козаків, коли в сяйві вогня замигтіли їх лиця, коли в темну ніч понеслась їх свобідна пісня.
