Цю сторінку схвалено
- па́хатний — хліборобський
- пацюк — щур
- Перебийніс або Кривоніс — козацький полковник і ватажок народних мас за Хмельниччини
- Під Пилявцями на Волині Б. Хмельницький побив 1648 р. поляків
- підвезти москаля — піддурити, ошукати
- підручник — прибічник, прихильник
- пірнач — гранчаста булава, відзнака полковника
- піхтура, піхом — пішки
- пічкур — лежень (що любить лежати на печі)
- пищаль — рушниця, самопал
- плахта — один час, що батько в плахті — примівка: настав нарешті слушний час (плахту одягали жінки, не — чоловіки)
- плевел (церк.) — полова
- побро (серб.) — побратим
- Поділ — частина Києва, що лежить у долині понад Дніпром
- пожалуй (моск.) — прошу, добре, згода, нехай так
- покіт — схил
- покрасуватися — попишатися
- поли́гач — спільник (до злого)
- пополам — наполовину
- послі — опісля, але й — після (по)
- посо́віститися — не мати сумління, посоромитися
- потакати — потакувати, потурати
- по́тчувати (моск.) — поштувати (в розм.) — гостити, частувати
- поя́кшатися (моск.) — злигатися з ким, зв'язатися
- предся — предківська
- присочити — підстерегти, засісти
- пристріти — зурочити, наврочити, уректи; пристріт — уроки
- проноза — пройдисвіт
- прудиус — крутиус, вусач
- п'ятро — поверх
- радній, -я, -є (місто) — [віщовий] — місце, де радять
- Радою звалися козацькі збори, де вибирали когось на козацький уряд чи розв'язували яку справу
- ра́дувати — радити, нараджуватися
- ранґовий (ґрунт) — прив'язаний до означеного ранґу
- речни́к — промовець, той, що словом обзивається
- рішатися чогось — позбуватися, відказуватися від чого
- ристь (коня) — ґальоп
- родич — свояк
- розопсіти — морально впасти (стати псом)
- розтовпити — пропустити крізь натовп
- розчати — почати наново
- Ромоданівський, князь — начальник московського війська на Україні підчас Руїни
- ронд — кінська збруя, наряд на коня, упряж
- рублена башта — оборонна вежа з бальків
- рундук — ґанок, ґалерійка в будинку
- рюмати — плакати
- ря́м'я — лах
