Цю сторінку схвалено
Кримські Спогади.
(Посвята братові, Михайлові Обачному.)
За́спів.
Південний краю! я́к тепер дале́ко
Лежиш від мене ти! за го́рами крутими,
За до́лами розлогими, за морем,
Що вже тепер тума́нами густими
Укрилося, бурливе. Та не страшно
Моїм думка́м осінньої негоди,
На Чорнім морі. Швидче тої чайки
Вони перелетять у ту країну,
Де небо ще синіє, як весняне,
Де грає сонця проміння кохане.
Туди мої думки́ полинуть швидко
І привітають ту ясну́ країну,
Де прожила я не одную днину,
А не була щаслива й на годину…
Та я за те докірливого слова
Тобі не кину, стороно прекрасна!
Не винна ти, що я не маю долі,
Не винна ти, що я така нещасна!
|
1. Тиша морська. В час гарячий полудневий |
