Перейти до вмісту

Сторінка:Марко Черемшина. Верховина і інші оповідання (Краків, 1940).djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

свіжим повітрям віддихнути і може трохи заграють.

— Кому ж?

— То вже є друга кляса.

— Може злісній?

— Може бути.

— Може і професоровій?

— Чого пані питають, коли все знають?

— А у кого ж то буде тота забава другої кляси?

— Може у мене, може у лісничівці, а може навіть у господаря.

— У котрого ж?

Зельман справив рукою на діда Федора, який скористав з перестанку і обтирав шум з коней та й обганяв муху.

— А то звідки взялась ворона у клітці?

— Бо там є молода невістка, нівроку!

— Та й мій старий там буде?

— Не знаю, ласкава пані!

— А може і мій старий там буде?

— Не знаю, ласкава пані ксєндзова!

— А хто ж казав музику привезти?

— Можуть пані бути спокійні, коли я тим всім кермую.

— Ну прецінь!

— То будуть заручини чорнобривого панича із тою богацькою невісткою.

— А що ще нового, пане Зельман?

— На один день ще більше треба?

— А ви ж мені не обіцяли шовкову

29