брала живу участь, — до початку революції 1917 року, вона ставила своїм домаганням автономію України, як мінімальну демократичну проґраму в національному питанню. В пору світової війни 1914 р. вона стояла непохитно на точці погляду революційної боротьби, проти війни і злучилась з Ціммервальдом.
В той-же час на Україні істнувала ще друга ґрупа: Російська соціял-демократична партія, котра мала на міський пролєтаріят більший вплив, чим українська соціял-демократія, а причиною цього: імперіялістична і кольоніяльна політика руського і європейського капіталу на Україні, зросійщений город і насильне творення вищих верхів кваліфікованого руського або зрусифікованого пролєтаріяту, не звязаного з масами українського народу.
Хоч українські по походженню і національності робітники творили більшість пролєтаріяту України, то по причині їх низького культурного рівня і відсталости в клясовому розвитку, ще й тому, що українські робітники головним чином були зайняті в сільському хазяйстві, сільській індустрії і гірській промисловости або заповняли собою ряди некваліфікованих робочих города, відгравали вони ролю приналежних до руських елєментів і були в їх партійних ґрупах та гуртках.
