двохъ любыхъ сыно̂въ, та обохъ ихъ разомъ Богъ прибравъ до себе.“
Хмельницкій зъ своимъ во̂йскомъ бо̂льшь мѣсяця простоявъ бо̂ля Переяслава. Були невелички̂ побиванки, Татаре гайсали но околицямъ. Дня 23. червня чигириньски̂ козаки добули Кременчука. Кременчужцѣ впустили ихъ до мѣста, а 500 московскихъ ратнико̂въ зъ запасомъ и гарматами замкнули въ замку. Три днѣ вони во̂дбивалися. Дня 25. червня прийшовъ Ромодановскій и зъ нимъ 10 тысячѣвъ ко̂нницѣ. Тодѣ обложенцѣ вдарили на ворого̂въ и прогнали ихъ. Инши̂ татарско-козацки̂ во̂ддѣлы рушали по шляху на по̂вно̂чь: дня 20. червня добули Носо̂вку, полонили попа зъ родиною и перебили мешканцѣвъ. Въ липню Правобережцѣ пустошили околицѣ коло Козельця. Нѣжинъ що дня чекавъ до себе нападу и хочь не сподѣвався во̂дбитися, одначе нѣжиньскій полковникъ Золотаренко не хотѣвъ дѣяти за одно зъ Сомкомъ и не хотѣвъ вызнавати єго за наказного гетьмана, що бъ опо̂сля не вызнавати за дѣйстного. Сомко писавъ до него, доводивъ свою неспромо̂жно̂сть, справитися безъ запомоги; але Васюта не слухавъ єго. Дня 15. липня Сомко выряжаючи до царя трохъ бранцѣвъ — Поляко̂въ, зновъ благавъ швидше дати єму запомоги. „Намъ самымъ, писавъ во̂нъ, не маючимъ запомоги нѣ во̂дъ Золотаренка, нѣ во̂дъ Ромодановского, доведеться, сидячи въ облозѣ, пропасти зъ голоду.“ Разомъ зновъ допевнявся во̂нъ оборонити єго во̂дъ внутрѣшнихъ ворого̂въ: „Накажи, ласкавый царю! писавъ Сомко, що бъ я мавъ волю баламуто̂въ судити и карати по нашому козацкому звычаю; бо инакше не выкорениться зрада.“ Нарѣкавъ во̂нъ и на Голуховского. Семенъ Голуховскій вернувся зъ Москвы до Нѣжина; мабуть во̂нъ порадившись зъ Методіємъ и Золотаренкомъ, подався спершу въ зѣнко̂вскій, далѣ до полтавского полку и баламутивъ козако̂въ проти Сомка. Пото̂мъ прибувъ во̂нъ до Кременчуга и за щось порубавъ тутъ отамана: єго схопили и попровадили до Сомка. Сомко писавъ, що у Голуховского вытрусили листы до Ромодановского, а въ тыхъ листахъ колишній писарь обносивъ Сомка баламутою и зрадникомъ. Сомко додававъ, що Голуховскій вештаючись по Лѣвобережу, клепавъ языкомъ, що то̂лько Полтава та де-неяки̂ мѣста зацѣлѣють, а всѣ останни̂, и зъ ними Переяславъ, будуть попалени̂. Московскій урядъ нѣчого
