від Колими до Дєжньова та про рік останньої зимівлі „Мод“ у кригах. Той рік на пароплаві „Ставрополь“ він зимував недалеко від „Мод“.
Буфетник Дрозд і кок Фесан теж утретє йдуть у крижаний рейс.
Єсть такі, що йдуть по другому разу. Тридцятитрирічний Жорж Соломій має п'ятнадцятирічний морський стаж, але на північ ходив лише раз. Михайло Омельченко — це єдиний у нашому екіпажі, що вже був на самому Вранґелі. 1926 року він був на „Ставрополі“, коли той завозив першу радянську колонію на острів. Тепер удруге він іде на Вранґеля.
— Після того, — каже, — піду ще третій раз і більше, мабуть, у полярні рейси не ходитиму.
Та є чимало й таких, що в полярний рейс ідуть уперше. Це, головно, машиністи. З них, здається, лише Данько двічі був на Колимі — при чому обидва рази зимував, а решта — новаки. Всі, правда, старі моряки, за винятком Мойсеєнка, що востаннє плавав років із двадцять тому, а тепер проміняв головування в комунальній секції Владівостоцької
