Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/360

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

цею кинулися полювати на моржа. Першому пощастило, другому — ні. Морж посоп, побовтався в ополонці й, очевидно, злякавшись людей, зник під крижаними вламками.

0 16-й годині наш радист Марконі (так звемо ми його) затримався у своїй буді, закінчивши розмову з Анадирською радіостанцією. Виявилось, що, коли він переводив приймача на хвилю 600 м., то почув: — sos-sos-sos[1], тобто хтось сповіщав про загибель. Далі йшли викличні сиґнали з судна, що зазнало лиха. Враз наші керманичі розшифрували викличні та радіограму англійською мовою. То гинула американська шхуна „Єліязіф“, яку затерла крига біля берегів північного Сибіру недалеко від рогу Північного. Радист „Єліязіф“ переказував, що шхуна гине, розчавлена кригою, й за півгодини піде на дно. За 15–20 хвилин нова радіограма сповіщала, що „Єліязіф“ за 8 миль від берега, екіпаж рятується, простуючи до берега, а капітан шхуни прохає всіх, хто їх

  1. „Sos“ — міжнародне радіо-гасло, що ним сповіщають про нещастя з судном (дослівно по-латинському — „рятуйте наші душі“).