ятися. Метеоролог Званців стріляв у крижину, помилково вважаючи її за якогось птаха, й, коли побачив, що помилився, розсердився так, що повернув назад до судна. А ми пройшли миль 4–5 від судна в напрямі до Вранґеля. Натрапили на свіжі сліди відмедя, але його самого не бачили.
Крижини в цьому напрямі надзвичайно злютовані, торосисті, але пішки йти ними легко. Мойсеєнко не залишає свого пляна — умовити капітана, щоб той дозволив рушити пішки до Вранґеля. Він сподівається дійти туди днів за два-три.
— Звісно, з цими кригами жодне судно не пройде, — говорить він. — А ми, діставшись острова, підбадьорили б місцеву людність, за допомогою чукчів могли б зв'язатись із судном і в крайньому разі забрати колоністів.
Я з ним погоджуюсь і пристаю до нього в компанію. На жаль, майже всі виступають проти цього проєкту, побоюючись, що смільчаки до острова не доберуться, а лишаться серед криг, як харч для білих ведмедів.
Сьогодні я складав доповідь про боротьбу та історію найцікавих полярних мандрівок.
