Перейти до вмісту

Сторінка:Минають дні.djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
В горах.


Ліси шумлять, немов колишуть нас;
Думки летять кудись далеко, ген…
А соловейко тьохка раз-у-раз —
Пращає гарний теплий день.
Проміння соняшне цілує полонину,
Зоря розмріяна за горами біліє,
Отарою по небі хмарки линуть,
А вітер в лісі легко шевеліє.
Надходить ніч — і чуда розкриває.
Роса паде і квітоньки цілує,
І соловейко в лісі не вмовкає.
Ніч — чарівниченька задумалась — банує…