в Киів на археологічний зйізд і поспитав йіх. — Так, кажуть.
— Ну, слухайте, кажу. І моя рада Вам: залишіть Ви галицькі формули, а ліпше придивіться в Киіві до обставин, як вони єсть, та тоді й будете судити. А то ось Ви скажете напр. у Киіві, що Др-ву Поляки великі гроші платять, а там же знають, що у Др-ва нема ніяких грошей, ні великих ні малих. Або ще ліпше, скажете, що Костомаров 22 томи праць своіх міг за які небудь гроші написати, або для іграшки, і тут же побачите самого Костомарова, побачите, як його поважають усі, Украйінці і Москалі… Почуєте, що й Шевченка шанують усі і поезіі єго зовсім не пустими іграшками вважають… То Вам же буде гірше.
— Еге, еге, оставте наші галицькі глупости, — твердив усе другий.
Але перший не втихав, все говорив, все жалівсь на украйнофілів і По-
