Перейти до вмісту

Сторінка:Михайло Драгоманов. Рай і поступ. 1899.pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

було, чи ні, бо діло в тім, що так не може бути, бо кілько не намовляли людей проти світа та житя, проти того, аби женити ся та йти заміж, а все таки велика більшість людей жила й живе на світі в громадах, одружаючи ся і родячи дітей. І так певно буде все, бо така людська природа. То значить треба відповідно до сеі природи пригадати й думки про світове, громадське й особисте житє, аби воно поліпшувало ся, а не підрізувало ся.

Такі думки і виробили собі просвічені народи в часи пізніщі, після християнських. Се думки про неперестанний поступ людей через вільну науку.


5. Зворот европейськоі думки до житя на землі.

Коло 1000 років християне жили під нагнітом тоі огидливости до світа й житя, котру ми показали вище. Сему помагало й те, що скоро після того як віра християнська запанувала в римськім царстві — років зо 400 після Р. Хр. — на царство те стали нападати дикі народи німецькоі, угорськоі та нашоі славянськоі породи, і мало-по-малу розвалили єго та оснували на єго землях і навколо своі нові царства. Нові народи приставали до християнськоі віри, і се був для них дуже великий