(в убічному розумінні): затопив ломакою по голові, кулаком по виду.
Збігати, з’їздити, сходити, зняти, ці всі наші слова неправильно вживаються для перекладу московських: сбѣгать за докторомъ, съѣздить въ городъ, сходить въ лавочку, снять квартиру.
У нашій мові ці слова мають своє просте розуміння: збігати, з’їздити з гори, сходити з дзвіниці, зняти шапку, кожух. Отже: збѣгать за докторомъ — побігти по лікаря, съѣздить въ городъ — поїхати до міста, сходить въ лавку — піти у крамницю, снять квартиру — найняти помешкання.
Заставити = моск. заложить. „Заставив кожух і пропив гроші“. А моск. заставить по нашому буде: примусити, присилувати. Була колись у „Раді“ така незугарна штука: „батьки здихають, що дітей їх заставляють держать испити. „Здихає“ худоба. А треба було-б: батьки зітхають, що дітей їх примушують складати іспити.
Згубити вживається у простім розумінні, про якусь річ: згубив гроші (випали з кишені), люльку, батіг. Але: згубити надію — дуже негарно; краще буде: втратити надію.
Зараз = моск. сейчасъ, немедленно, — не слід уживати там широко, як це у нас робиться, оглядаючись на московське сейчасъ. Зараз у нас має значіння моментальности дії (за-раз), так само, як польське
19
