— „А що на те сказав Мугієддін Сірек?“
— „Мугієддін Сірек як луна повторив слова Пашасаде і доповнив їх так: Як від хлібороба не вимагають, щоб більше сіяв насіння, ніж має у мішку, так від ученого не вимагають, щоби сказав більше, ніж має в умі своїм. Онде під парком палати твоєї блищить-сміється море, спокійне і веселе. Але не можна знати, чи попри синопський беріг не йде вже вихор Чорним Морем і чи не збурить він до дна Босфору і Золотого Рога і Моря Мармара і чи не вдарить сильно в Серай Бурун.“
Султан мовчав.
— „А що сказав мудрий муфті Пашасаде?“
— „Мудрий муфті Пашасаде як луна повторив слова Мугієддіна і скінчив так: „Прегарна Хатун Хуррем принесе тобі велике щастя, — або велике горе, — або велике щастя і велике горе... Бо вона має ум високий і душу, що так уміє лучити святі думки Корану зі своїми думками і своїм бажанням, як лучить великий будівничий Сінан благородні мармори з червоним порфіром.“
— „А що сказав старий Мугієддін Сірек?“
— „Мугієддін Сірек як луна повторив слова Пашасаде і доповнив їх так: „Велика Хатун Хуррем уміє так лучити зі своїми думками і своїм бажанням не тільки те, що є в Корані, але й те, чого в нім нема, — як лучить великий будівничий Сінан порожний воздух з розмірами копул у святих мошеях і замкнених худжрах[1].“
— „А що на те відповів султан?“
— „Султан відповів на те: „Виж самі сказали, що не знаєте змісту таємничих знаків Корану. Може Хатун Хуррем лучила якраз те, що єсть в Корані, зі своїм бажанням.“
— „Може“ відповів мудрий муфті Пашасаде.
— „Може,“ повторив як луна Мугієддін Сірек.
Султан подякував їм і хотів нагородити великими дарами, які мав уже приготовані для них. Але оба улєми не
{{{pagenum}}}
- ↑ Замкнені ніші в мусулманських святинях, де приватні люде складали золото і клейноди на перехованє (т. зв. „аменети“). Навіть найбільші деспоти не важилися, конфіскувати тих, у святинях зложених дорогоцінностей.
