отъ тѣхь паволокъ аще къто крьнеть1), да показаеть цѣсареву мужю, и тъ я запечатаеть, и дасть имъ8). И отъходящи Руся отъсюду2), да взъимають отъ насъ, еже надобѣ брашьно на путь, и еже надобѣ лодиямъ4), якоже уставлено есть преже4), и да възвращаються съпасениемь въ страну свою; и да не имѣють власти зимовати у святаго Мамы5). Аще ускочить7) челядинъ отъ Руси, по ньже придуть в страну цѣсарьствия вашего, и у святаго Мамы аще будеть, да поймуть и; аще ли не обрящеться, да на роту8) идуть наша хрьстияная Русь по вѣрѣ ихъ, а нехрьстиянии по закону своему, ти тъгда възимають отъ насъ цѣну свою, якоже уставлено есть преже 2 паволоцѣ за челядинъв). Аще ли къто отъ людии цѣсарьства вашего, или отъ инѣхъ градъ ускочить челядинъ нагпь къ вамъ, и принесеть чьто, да въспятять и опять10), а еже чьто принеслъ, будеть вьсе цѣло, да възьмуть отъ него златьника дъва имьчьнаго11). Аще ли къто покуситься отъ Руси възяти12) чьто отъ людии цѣсарьства вашего13), иже то сътворить, покажненъ14) будеть вельми; аще ли възятъ будеть, да заплатить сугубо16); и аще сътворить тоже Грьчинъ Русину, да прииметь туже казнь18), якоже приялъ есть и онъ17). Аще ли ключиться18) украсти Русину отъ Грькъ чьто, или Грьчину отъ Руси, достойно есть, да възвратить е не тъчию едино, нъ и цѣну его19); аще украденое обрящеться продаемо20), да въдасть цѣну его сугубо, и тъ покажненъ будеть по закону Грьчьскому и по уставу, и по закону Русьскому21). Елико хрьстиянъ отъ власти нашея плѣнена приведуть Русь, ти аще будеть уноша или дѣвица добра, да въдасть златьникъ 10,
- ) Купить.
3) Урядовець цісарський накладав на тканини печатки.
- ) Коли Русь від'ізжає з Царгороду.
4) Припас потрібний для човнів у дорозі.
- ) Се б то в попередник умовах.
•і Як і в 907. р. Греки категорично забороняють Руси зімувати у Царгороді. 7) Утече. '*) Присягу.
- ) Зміст статті: як що челядин утече з Руии і буде в грецькій землі, або утече від руських купців, коли вони житимуть в м-ри св. Мами, так коли знайде його власник — може взяти назад. Як що ж його не знайдуть, так руські христіяни по свойому обрядові, ідолопоклонці по свойому), мусять заприсягнути (що дійсно челядин утік) і тоді одержать вік Греків дві паволоки — ціну раба.
- °) Повернути до попереднього власника.
п) Коли що втікача повертають зі всіми річами, які він забрав, той, хто спіймав його, одержує платню за переєм. 1'1) Се б то пограбувати. 13) У Греків. 14) Покаранйй. ,s) Удвоє; ця платня була карою за вчинок, а крім того повертали і пограбовану річ. 1в) Кару. 1?) Руських та Греків карали за цей вчинок однаково. и) Трапиться. 1в) Се б то повернути не лище те, що було украдено, але як кару, крім того і ціну речи або тварини. ав) Знайдуть, коли буде вже продано. ®!) В договорах з Греками бачимо комбінацію права руського та грецького. Правда, вони посилаються на „закон Руський“ рідко, але, порівнюючи з пізнішою збіркою староруського права — „Рускою Правдою“, можемо зазначити присутність елементу руського далеко частіше: „По уставу“ — се б то на підставі попередніх греко-руських умов. Крім цієі кари, злодія карали ще по відповідному закону кожная з націй. По „закону руському“ не буде продажа.
