Перейти до вмісту

Сторінка:Олександр Олесь. Княжа Україна.djvu/165

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ХОЛМ І ЛЬВІВ.


Раз Данило був на ловах
І у лісі заблудив.
Довго він шукав дороги,
Довго в пущі він ходив.

Аж виходить на поляну:
Ні дороги, ні стежок.
На поляні горб високий,
Вкритий килимом квіток.

— „Ось де місце для твердині“!
З уст зірвалися слова.
„Тричі голову розіб'є,
Доки візьме, Татарва!

І твердиня тут повстане“!
Князь Данило порішив
І залізною рукою
Перший камінь положив.

І робота закипіла:
Ліс рубати почали,
Тут копають рів глибокий,
Там нагортують вали.