Бачуть — річка. Довго нею
Геть на полудень плили,
Аж угледіли на горах
Місто, вежі і вали.
Приплили, на беріг вийшли
І питають у Полян,
Хто живе у цьому місті,
Хто тепер у ньому пан?
— „Тут колись жили, та вмерли
Кий, Хорив та Щек, брати.
А тепер ми під Хозаром, —
Животій та дань плати“.
— „Не журіться!“ — Дир промовив.
— „За мечі!“ — Аскольд гукнув.
Кожний птахом стрепенувся,
Кожний гнівом спалахнув.
Налякалися Хозари
І в степи біжать гуртом.
І дружина здобуває
Пишний Київ над Дніпром.
Стали вільними Поляне…
Вихваляють вояків,
А Аскольда разом з Диром
Вибірають на князів.
