Перейти до вмісту

Сторінка:Олександр Олесь. Княжа Україна.djvu/60

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ЮНАЦТВО СВЯТОСЛАВА.


Непомітно линуть роки
Серед ігрищ і забав,
Непомітно в товаристві
Виростав і Святослав.

Ось і парубком стає він,
Кремезний, міцний, як дуб,
Сині очи, чорні брови,
На чолом козацький чуб.

Скрізь і завжди він з вояцтвом,
Разом всі їдять і пють.
Сплять — вкриваються вітрами,
Сідла в голови кладуть.

Не беруть в поход з собою
Ні майна, ні казанів:
Є цього добра багато
І в сусідів — ворогів.

А в боях, крівавих січах
Всюди перший Святослав,
Першим він ставав до бою
І останнім бій кінчав.