Перейти до вмісту

Сторінка:Середъ выноградаривъ пивденнои Франціи.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Севеннахъ весною ростае: Одъ, Ира, Лезъ та други. Беригъ моря по сыхъ мистахъ ривный, нызькый, зъ глыбоко вризанымы у суходилъ сагамы, зъ велыкымы спокійнымы лагунамы, — озерамы, яки отдиляе видъ моря той писокъ, що наносять ричкы. Найбильше зъ усихъ озеръ — лагуна То — 14 верстъ, коло прыстани Сетъ: зъ озера выпарюють соли ажъ 50 000 пудивъ, а рыбы та ракивъ зъ нього выловлюють бильшъ якъ на 600 000 рубливъ. По де-якыхъ мисцяхъ трапляються вже погасли вулканы, — и на берези моря, и на згиръяхъ, що простягаються ажъ до Пыренейськыхъ гиръ на Пыренейськимъ пивострови.

Отакий то нашъ чудовый роскишный край, усимъ багатый и до чужынцивъ дуже ласкавий. Жывить-же у насъ, панночкы, та здоровъя набирайтеся, — закинчывъ нашъ сусидъ свое довге оповіщання.

— Отсе вже и наше любе мисто Монпелье. Тутъ вамъ, здаеться, треба вставати.

Винъ знявъ брыля и одійшовъ у другий кинець вагону. Нашъ потягъ, подавшы гучный свыстокъ, зупынывся на вокзали у Монпелье.

II.

Черезъ два тыжни писля сього наша хазяйка, що вынаймала намъ невелычкый покій, чыстенькый и гарно уставленый, и давала намъ обидъ и вечерю, прынесла намъ на снидання каву и