Аґротехніку мішаних засівів наші науково-дослідні заклади вивчили ще не досить. Наші літературні джерела з даного питання досить обмежені й недовгорічні. Як ми зазначали, мішаними засівами давно зацікавились американці і вони мають у цій справі більше досягнень.
Щоб обізнатися з ефективністю мішаних засівів та їх урожайністю, на ведемо дані Сторрської дослідної станції штату Коннектікут. Станція ця вивчала врожаї кукурудзи, яку вона висівала чистим засівом і разом із соєю. Наслідки від цього одержала такі:
Роки | Врожай зеленої маси (ц з га) | Врожай сухої речовини (ц з га) | ||||
Кукурудза чистим засівом |
Кукурудза разом із соєю |
Збільшення | Кукурудза чистим засівом |
Кукурудза разом із соєю |
Збільшення | |
1916 | 328,16 | 365,76 | З7,60 | 66,71 | 73,43 | 6,72 |
1917 | 419,60 | 447,97 | 28,37 | 99,86 | 104,64 | 4,78 |
1918 | 354,08 | 357,91 | 03,83 | 85,89 | 91,91 | 6,02 |
1919 | 475,32 | 506,78 | 31,46 | 80,61 | 87,38 | 6,77 |
Пересічно | 394,29 | 419,60 | 25,31 | 83,25 | 89,34 | 6,09 |
При проведенні цих дослідів у мішанках висівали 19 сортів сої. Виявилося, що вони непридатні для мішаних засівів, але все ж, як бачимо, мішані засіви дали тут збільшення врожаю зеленої маси пересічно на 25 ц і сухої — на 6 ц.
Ця сама дослідна станція, вивчаючи рентабельність мішаних засівів і порівнюючи їх із засівом кукурудзи чистого засіву, встановила, що від мішаних засівів прибутку буває з 1 га більше на 21 крб. 20 коп. Поруч із врожайністю сирої й сухої маси та рентабельністю мішаних засівів тут також вивчали питання про поживність сировини, що її одержують при різних способах засіву (чистому й мішаному — з соєю). Наводимо наслідки цих дослідів.
Пересічна кількість протеїну при засіві самої кукурудзи та кукурудзи разом із соєю така (на ц з га):
Роки | Кукурудза чистим засівом |
Кукурудза разом із соєю |
Збільшення |
1916 | 4,44 | 5,85 | 1,41 |
1917 | 6,92 | 8,30 | 1,38 |
1918 | 6,46 | 7,24 | 0,78 |
1920 | 6,81 | 8,66 | 1,83 |
Пересічно | 6,16 | 7,51 | 1,35 |