Нехай гнеться лоза, Ти глибоко у глиб А як буря лиха Світ почув ту смерть, І пташки пролетять. |
* *
Звела мене не біда! Звела мене, Звела мене не біда, А дівчина, А дівчина молода. Брівоньками, Брівоньками звялила; Оченьками, Оченьками спалила Губоньками — Губоньками зраїла, Личеньками — Личеньками строїла. Ой дівчино, Ой, дівчино, не вяли, Мого серця Мого серця не пали! Коли любиш, Коли любиш — не жартуй! Як не любиш, — Як не любиш — розчаруй! |