І час, і нудьга, і вязниця Зірвалось огнистеє слово, Крюки аж чорніли на вітах, А мова лилася, кипіла. Почулась команда: «в дорогу!» Од брязку заліза шумливо |
Ніч яка, Господи, місяшна, зоряна! Сядемо вкупі ми тут під калиною — |
І час, і нудьга, і вязниця Зірвалось огнистеє слово, Крюки аж чорніли на вітах, А мова лилася, кипіла. Почулась команда: «в дорогу!» Од брязку заліза шумливо |
Ніч яка, Господи, місяшна, зоряна! Сядемо вкупі ми тут під калиною — |