Перейти до вмісту

Сторінка:Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu/133

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ливий лише серед населення з дуже розвиненим почуттям обов'язку і при умови, що на чолі справи стоїть людина, яка може захоплювати, зачаровувати. А кого ж міг зачарувати тоді старий Гулига. Натурально, що з його призначення багато користи для справи не вийшло, і молодь більш охоче йшла за Покровським з його гаслом оборони Установчих Зборів, ніж за Гулигою, якого ославили контр-революціонером.

Ніяких базисних військових складів Кубань не мала, і нічого реального не було зроблено, щоб придбати і зброю, і набої, і взагалі все, чого вимагає техніка сучасної війни. А де-що можна було дістати з сусідніх Георгієвська (де були військові склади й арсенали) та Новоросійська. Голова Уряду, вдається, більше покладався на свої особисті відносини з тодішнім большевицьким главковерхом Криленком, ніж на організацію власної військової сили. Але в допомозі другим не відмовляли: маючи 3.700.000 патронів, 1.500 гарматних набоїв, передали донцям 1.800.000 патронів і 700 набоїв, а також радіостанцію і 3 панцерних авто; де-кілька гармат Військовий Отаман Філімонов подарував Добровольчій Армії.


Грошева справа. Чи були гроші у Кубанського Уряду в потрібній кількості? Був лише член Уряду по фінансових справах без відповідного апарату керування, та незначна, в державному маштабі, готівка місцевих кубанських казначейств і відділів російського державного банку. Сподіватися на звичайну підмогу, як це робилося досі, шляхом надіслання грошей з центру, було не можна, бо центр цей опинився в руках ворога. Єдиним виходом було — приступити до друку своїх місцевих грошей, що почав незабаром робити Донський Уряд, хоч і одержав від Кубанського біля 10.000.000 карбованців підмоги. Але Кубанський Уряд в цьому відношенню, крім балачок про приєднання до донських грошей, здається, нічого не зробив, що свідчить про те, оскільки погано він орієнтувався в тому, що творилося, і як просто, «по обивательски», дивився на речі. Робити так, як робив він, міг лише той, хто з вірою дивився на Петроград, чекаючи, що от-от, не сьогодні, так завтра, впадуть погані, негарні ворохобники большевики, знову у влади стане добрий, хороший, законний Уряд, котрий і подбає про зміцнення Кубанської каси; так робити міг лише той, хто далеко був, принаймні тоді, від дійсного, а не словесного самостійництва; той, хто засвоїв собі всю повноту влади на Кубані не тому, що вірив в те, що вона повинна бути самостійною і готовий був боротися зі всяким, хто був би проти цього, а тому, що большевики в його очах були узурпаторами законної російської влади, котрій він не перечив би, і як би вона залишилася, то не засвоїв би собі, що в його руках почиває вся державна влада на Кубані. Коли залишали Катеринодар, то Уряд взяв з собою лише 2.500.000 карбованців.


Апарат керування. Дуже мало зробив Уряд для того, щоби стати для всіх урядових і громадських інституцій дійсно урядом,