182
Посланнє сьв. Ап. Павла до Галат 1.
і ми немочні в Йому, та жити мемо з Ним од сили Божої в вас.
5. Самих себе розбирайте, чи ви ввірі; самих себе вивідайте. Чи то ж не 8наєте себе самих, що Ісус Христос у вас єсть? Хиба тільки, що ви недостойні.
6. Сподїваю ся ж, що зрозумієте, щоми не недостойні.
7. Молю ся ж Богу, щоб ви не зробили ніякого зла, не щоб ми хвальними явили ся, а щоб ви добре зробили, а ми яко нехвальні були.
8. Нїчого бо не можемо проти правди, а за правду.
9. Радуємось бо, коли ми немочні,Друге до Коринтян писано з Филип ви ж сильні; про се ж і молимо ся на звершеннє ваше.
10. Тим то й не бувши між вами,пишу, щоб бувши між вами не зробив без* ощадно по власті, котру дав менї Господь на збудованнє, а не на руйнованне.
11. На останок, браттє, радуйте ся.звершуйтесь, утішайтесь, те ж саме думайте, мирно живіть, то й Бог любови й миру буде 8 вами.
12. Витайте один одного цїлуваннємсьвятим. Витають вас, усї сьвяті.
13. Благодать Господа Ісуса Хриетаі любов Божа, і причастє сьвятого Духа 8 усїма вами. Амінь. Македонських через Тита та Луку.
Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2. і все браттє, що зо мною, церквамГалацьким:
3. Благодать вам і мир од Бога Отцяі від Господа нашого Ісуса Христа,
4. що віддав себе за гріхи наші, щобзбавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого,
5. котрому слава на віки вічні. Амінь.
6. Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовісте.
7. Воно то не друге, та є такі, щовами колотять, і хочуть перевернути благовісте Христове.
8. Та, коли б і ми або ангел з небапроповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9. Як перше рекли ми, так і теперглаголю: коли хто благовіствуе вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатома.
10. Бо чи людей я «епер впевняю(шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11. Звіщаю ж вам, браттє, що благовісте, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12. Анї бо від чоловіка не прийнявя його, анї не навчивсь, а через одкритте Ісуса Христа.
13. Чували бо про життє мов колисьу Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14. і передував я в Жидівстві передмногими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15. Як же вволив Бог, що вибравмене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16. відкрити в менї Сина свого, щобя благовіствував Його між поганами, то 8арав не радивсь я 8 тілом і кровю,
17. анї не вийшов у Єрусалим дотих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18. Потім через три роки пійшов яв Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19. Инших же апостолів я не видів,тільки Якова, брата Господнього.
