207
Посланнє сьв. Ап. Павла до Тита 3. 4.
чено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь вси,
15. і що з малку сьвяте писаннє знанні, котре може тебе вмудрити на спасенне вірою в Христа Ісуса.
16. Всяке писаннє богодухновенне ікорисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правді,
17. щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго діла готовий.
Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих и і мертвих в явленні* Його і царстві Його:
2. проповідуй слово, настоюй в часі не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннем і наукою.
3. Буде бо час, що вдорової наукине послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителів, ласкані (од них) слухом,
4. і від правди слух одвернуть, а добайок прихилять ся.
5. Ти ж тверезись у всьому, терпилихо, роби діло благовісника, службу твою знаною вчини.
6. Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
7. Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
8. На останок готовить ся мені* вінець правди, котрий оддасть мені* Господь того дня, праведний суддя, і не тілько мені, та і всім, хто полюбив явленне Його.
9. Старай ся скоро прийти до мене.
10. Димас бо мене покинув, полюбивши нинішній вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;
11. Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
12. Тихика ж послав я в Єфєс.
13. Плащ, що зоставив я в Троядї вКарпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
14. Александер котляр наробив мені*багато лиха; нехай оддасть йому Господь по ділам його,
15. котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
16. У перве моє одвітуваннє нікогоне було зо мною, а всі* мене покинули ; нехай не полічить ся їм.
17. Господь же став передо мною іокрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всі* погане; і збавивсь я з пащи левиної.
18. 1 визволить мене Господь від усякого діла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.
19. Витай Прискилу і Аквилу і ОниСИФОрІВ дім.
20. Єраст зоставсь у Коринтї, а ТроФима зоставив я в Милетї недужного.
21. Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
22. Господь Ісус Христос із духомтвоїм. Благодать з вами. Амінь. Друге до Тимотея, Єфєсийської церкви первого рукоположеного єпископа, писане з Риму, як ставив ся Павел удруге перед кесаря Нерона.
гпттгтд 1 явив же час^г свого СЛ0В0 свое І (МОВА 1. проповіданнєм, котре менї поручено Павел, слуга Божий, апостол же по повелінню Спасителя нашого, БоІсуса Христа, по вірі вибраних га: Божих і зрозумінню правди, що по 4. Титу, правдивому синові по спільблагочестю, ! ній вірі: Благодать, милость, мир од
2. в надїї вічнього життя, котре обі-1 Бога Отця і Господа Ісуса Христа,тував Бог, що не обманює, перед віч-1 Спаса нашого. ними часами, і 5. На те зоставив я тебе в Критї,
