212
Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 4. 5. 6.
ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
7. то знов означав якийсь день, „сьогодні4* глаголючи в Давиді, по стільких літах, яко ж було сказано: „Сьогодні, як почувте голос Його, не вакаменяйте сердець ваших.а
8. Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инпіий день після того.
9. Оце ж оставлено ще суботованнвлюдям божим.
10. Хто бо ввійшов у відпочинокЙого, той відпочив от діл своїх, яко ж од своїх Бог.
11. Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
12. Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджув помишлення і думки серця.
13. І нема творива невідомого передНим; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
14. Маючи ж Архиерея великого, щопройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
15. Не маємо бо архиерея, що не мігби боліти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
16. Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви ва гріхи,
2. котрий би міг боліти серцем занетямущих і заблуджених; бо й сам обложений немощею;
3. і ради того мусить, як за людей,так за себе приносити 8а гріхи.
4. І ніхто сам по собі не приймаєчести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.
5. Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: „Син мій єси Ти, я сьогодні породив Тебе.и
6. Яко ж і инде глаголе: „Ти вси священик по вік по чину Мелхиседековому.а
7. Котрий ва днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, 8 великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
8. Хоч і Син Він був, тільки жнавчивсь послуху через те, що терпів,
9. і, звершившись, ставсь усїм, щослухають Його, причиною спасення вічнього,
10. і названий від Бога архиєреємпо чину Целхиседековому.
11. Про котрого мавмо велике слово,та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом:
12. Бо коли вам годилось би бутиучителями задля (часу), внов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.
13. Усякий бо, що вживав (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малоліток.
14. Звершеним же тверда пшца, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.
Тим же, воставивши початки Христового слова, ідімо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих діл і віри в Бога,
2. науки хрещення, і положення рук,і воскресення мертвих, і суду вічного.
3. 1 се зробимо, коли Бог дозволить.
4. Неможливе бо тих, що раз ужепросьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,
5. і вкусили доброго слова Божого ісили грядущого віка,
6. та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.
7. Земля бо, що пє падаючий частона неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословенне від Бога;
