214
Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 7. 8. 9.
20. І на скілько воно не без клять
21. (ті бо сьвященики без клятьбиставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него: „Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти вси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому)
22. на стілько луччого завіту стався порукою Ісус.
23. І більш їх було сьвящениками,бо смерть боронила їм пробувати;
24. сей же, черев те, що пробувавпо вік, непереходяче мав сьвященство.
25. Тимже і спасти може до кінцяприходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.
26. Такого бо нам подобало (мати)Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,
27. котрий не мав по всї днї нужди,як архиереї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе приніс* ши.
28. Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки ввершеного.
Голова ж сказаного: Такого маємо Архиврея, що сїв по правицї престола величчя на небесах,
2. служителя святині і скинї істинної, котру поставив Господь, а не чоловік.
3. Всякий бо архиєрей поставляеться, щоб приносити дари і жертви; тим треба й Сьому що мати, щоб принести.
4. Бо коли б Він був на вемлї, небув би священиком, (де) в священики, що приносять по вакону дари,
5. котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотів зробити скиню. „Гледи боа, рече, „зроби все по взору, показаному тобі на горі.а
6. Тепер же (Христос) лучче знарядив служенне, на скілько Він посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся.
7. Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому.
8. Докоряючи бо їх глаголе: „Осьідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Івраїлевим і з домом Юдоввд вавіт новий,
9. не по завіту, що вробив я 8 отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести ЇХ ІЗ 8ЄМЛЇ Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь.
10. Тим се вавіт, котрий зроблю дому Івраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і будт їм Бог, а вони будуть менї народ.
11. І не вчити ме кожен ближньогосвого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї внати муть мене від малого та й до великого між ними.
12. Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконня їх не вгадувати му більше. “
13. А що глаголе: „новий**, то обветшив первого; що ж обветшаїо і зстарілось, те близьке зотлїння.
Мала ж і нерва скиня установа служби, і сьвятиню людську.
2. Споруджено бо перву скиню, а внїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлібів, котра зветь ся: Сьвята.
3. За другою ж завісою скиня, щозвана: Сьвятая Сьвятих;
4. мала вона золоту кадильницю іковчег вавіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижал і вавіта,
5. а над ним херувими слави, отінюючі ублагальню. Про се не слїд нпнї говорити порівно.
6. Як же се так у строєно, то в перву скиню вавсїди входили сьвященнки, правлячи служби;
7. у другу ж раз у рік сам архиврей,не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
8. Сим ясув Дух сьвятий, що дорога
