233
Соборне Посланнє сьв. Ап. Юди 1.
шли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.
4. Більшої радости над сю не маю,щоб чути, що діти мої в правдї ходять.
5. Любий, ти вірно робиш, коли щоробиш для братів і для постороннїх,
6. котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом.
7. Вони бо ради імени Його вийшли,нїчого не прийнявши від поган;
8. тим то мусимо приймати таких,щоб бути помічниками правдї.
9. Писав я церкві; тільки ДиотреФ,що побиваєть ся за старшуваннем, не приймає нас.
10. Тим, коли прийду, вгадаю про
Юда, слуга Ісуса Христа, брат же Яковів, — покликаним, од Бога Отця осьвяченним, а Ісусом Христом охороненим:
2. милость вам і впокій і любов нехай умножить ся.
3. Любі, стараючись в усією пильностю писати вам про спільне спасенне, вважав я ва конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись ва віру, -сьвятим раз передану.
4. Повлазили бо деякі люде, давнопризначені на сей суд, бегбожні, що -благодать Бога нашого обертають на ровпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.
5. Приганути ж хочу вам, котрі загально се внаєте, що Господь, хоч спас нарід із землі вгипецької, то опісля погубив тих, що не вірували.
6. І ангелів, що не схоронили свогоначальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.
7. Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слід за иншим тїйого діла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяв.
11. Любий, не повертай за лихим, ава добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.
12. Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.
13. Багацько мав я писати, тількине хочу чернилом та пером тобі писати;
14. надїю ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо.
15. Впокій тобі. Витають тебе други. Витай другів по імени.
лом, принявши кару вічнього огня, виставлені яко приклад;
8. так і сї сновиди опоганюють тїло,начальством же гордують, а на власть хулять.
9. Михаіл же Архангел, коли, вмагаючисьз дияволом, говорив про Мойсейове тїло, не поважив ся піднести проти нього суду докоряючого, а сказав: Нехай Господь загровить тобі:
10. Сї ж, чого не ровуміють, хулять;щож по природі, як безсловесні зьвірі, розуміють, у сьому поганять себе.
11. Горе їм, бо пійшли вони дорогоюКаіна, попались в обману нагороди Валаама, і погибли в бунті як Корей.
12. Се погань (на вечерях) милостині вашої, що живлять ся в вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осінні, бевовочні, двичі умерпгі, викорінені;
13. люті филї морські, що пінять сясвоїм соромом, блукаючі ввізди, котрим чорна темрява на віки хоронить ся.
14. Пророкував же про сих і семийвід Адама, Єнох, глаголючи: „Ось, інде Господь із тисячами сьвятих своїх,
15. зробити суд над усїма, і докори
