241
Одкриттє сьв. Ап. Йоана Богослова 11. 12.
кинь геть, і не мір його, бо він даний поганам; і топтати муть город сьвятий, місяцїв сорок і два.
3. І дам двом моїм сьвідкам, і пророкувати муть днїв тисяч двістї шістьдесять, в’одягнені у веретища.
4. Се дві оливинї, і два сьвічники,що перед Богом землі стоять.
5. А коли хто схоче з’обідити їх, тоогонь вийде з уст їх, і пожере ворогів їх; і коли хто схоче Побідити їх, то (й) він мусить так бути вбитий.
6. Сї мають власть зачинити небо,щоб не йшов дощ за днїв їх пророкування, і мають власть над водами, обернути їх у кров, і вдарити на землю всякою поразок), скільки ра8 схочуть.
7. А коли скінчять сьвідкуванне своє,то вьвір, вийшовши з безодні, заведе з ними війну, і побідить їх, і повбиває їх.
8. А трупи їх будуть на у лицях великого города, що зоветь ся духовно Содома й Єгипет, де і Господь, наш р08ПЯТИЙ.
9. І бачити муть (многі) з людей, іродів, і язиків, і народів трупи їх три і пів дня, і не дозволять до гробів положити трупів їх.
10. І радувати муть ся над ними ті,що домують на землї, і веселити муть ся; і дари посилати муть один одному; бо сї два пророки мучили домуючих на землї.
11. А після трьох і пів дня дух життя від Бога зійшов на них, і вони встали на ноги свої, а великий страх напав тих, що виділи їх.
12. І почули голос великий з неба,що глаголав їм: Зійдіть сюди. І зійшли на небо в хмарі, і дивились на них вороги їх.
13. 1 постало тієї години велике трясенне і десята часть города впала, і забило у трясенню сім тисяч імен людських; а другі полякались, і дали славу Богу небесному. 14*. Горе друге перейшло; ось, горе третє настигає хутко.
15. І ватрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.
16. А двайцять і чотири старці, щоперед Богом сиділи на престолах своїх, впали на лиця свої, і поклонились Богу,
17. глаголючи: Дякуємо Тобі, Господи і Боже вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що приняв єси силу Твою велику і воцарив ся єси.
18. І розгнівились погане, і настиггнїв твій, і пора мертвим суд приняти, і дати нагороду слугам твоїм пророкам, і сьвятим, і боячим ся імени Твого, і малим, і великим, і знищити тих, що нищять землю.
19. І відчинив ся храм Божий в небі, і видно було ковчег завіту Його в храмі Його; і постали блискавки, і гуркіт і громи, і трясеннє, і великий град.
І явилась велика ознака на небі, — жінка Зодягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.
2. І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.
3. 1 явилась друга ознака на небі; іось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сім і десять рогів, а на головах його сїм корон.
4. А хвіст його тягнув третю частьзір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.
5. І породила сина, хлопятко, щомає пасти всї народи жезлом залізним ; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.
6. А жінка втїкла у пустиню, де маємісце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисяч двістї шістьдесять.
7. І постала війна на небі. Михаіл іангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його,
8. і не здолїли; анї місця вже незнайдено по них на небі.
9. 1 скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цілу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.
10. І чув я голос великий, що гово
