246
Одкриттє сьв. Ап. Йоана Богослова 18. 19.
дійшли від тебе, і все, що тучне і сьвітле, відійшло від тебе, і вже більш не внайдеш того.
15. Купці сього всего, котрі збогатїли з неї, оддалеки стануть із страху перед мукою її, і будуть плакати, та сумувати,
16. та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, 8’одягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах.
17. Одної бо години спустошене таке багацтво. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всї, що на морі орудують, стояли оддалеки,
18. і покликували, дивлячись на димпожару його, і казали: которий подібний городу великому?
19. І посипали попелом голови свої,і кликали плачучи, та сумуючи, й казали: Горе, горе (тобі), городе великий, в котрому забогатїли всї, що мають кораблі на морі, багацтвом твоїм; одної бо години спустошений!
20. Веселись над ним, небо і сьвятіапостоли і пророки; Бог бо суд ваш судив над нею.
21. І підняв один сильний ангел каменя, наче млинового, великого, і кинув у море, глаголючи: 3 таким розгоном буде кинутий Вавилон, великий город, і вже більш його не знайдуть.
22. І голосу кобзарів, і сьпіваків, ісопільників, і трубачів вже не буде більш чути у тобі, і вже жоден іскусник від жодного іскуства не знайдеть ся у тебе, й голосу млинового каменя не буде вже чути у тебе,
23. і сьвітло сьвічника вже не засьвітить у тебе, й голосу жениха й невісти не буде вже чути у тебе; твої бо купцї були вельможі 8ЄМНІ, і твоїми чарами зведені всі народи.
24. І в ньому знайдена кров пророків і сьвятих, і всіх вбитих на землі.
А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя! Спасенне і слава і честь і сила Господеві Богу нашому;
2. правдиві бо і праведні суди Його,що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодїяннєм своїм; і помстив кров слуг своїх од руки її.
3. І сказали у друге: Алилуя! а димїї сходить на вічні віки.
4. І впали двайцять і чотири старцї,і чотири животні, і поклонились Богу, сидячому на престолї, глаголючи: Амінь! Алилуя!
5. А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всі слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі.
6. 1 чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель.
7. Радуймо ся і веселімо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.
8. І дано їй, щоб 8’одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданне сьвятих.
9. І рече менї: напиши: Блаженні,хто покликаний на вечерю весїлля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.
10. І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, * слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченне Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченне бо Ісусове — дух пророцтва.
11. І бачив я відчинене небо, і ось,кінь білий, а що сидів на ньому, Того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює по правді.
12. Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого ніхто не знав, як тільки Він сам.
13. А 8*одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.
14. А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, Зодягнені у виссон білий і чистий.
15. А 8 уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желївним: і сам товче винотоку вина лютостн і гнїва Бога Вседержителя.
