102
Третя книга Мойсея 6. 7.
лення; і закурювати на йому кусні мирних жертв.
6. Вогонь мусить безустанно горітина жертівнику не згасаючи.
7. А се закон про жертви хлїбні:Приносити мусить їх один із синів Арона перед Господом, до жертівника.
8. І мусить він взяти з приносу жменю муки й олїї й увесь ладан, що на приносї хлїбному, та й закурити на жертівнику: се пахощі любі, частина на спомин Господеві.
9. Останки ж жертви їсти муть Аронта сини його; прісне їсти муть у сьвятому місцї; в дворі соборного намету їсти муть.
10. Не годиться пекти його заквашеним; як частину їх даю їм від жертвопалення мого: Се велика сьвятиня, як жертва за гріх і як жертва за провину.
11. Увесь музький пол між синамиАроновими їсти ме її. Установа віковічна в роди ваші про жертвопаленнє Господнє. Все, що доторкнеться до них, осьвятиться.
12. 1 рече Господь Мойсейові:
13. Се приноси від Арона й синівйого, що мусять вони приносити Господеві в деньпомазаня свого: десятину 6ФИ муки пшеничної в жертву повсячасну, половину того рано, а поливину того в вечір.
14. На сковороді в олїї щоб пряжено його, поливане олїєю принесеш його; спечені куски жертви хлїбної принесеш як любі пахощі Господеві.
15. Т сьвященник із синів його помазаний намість його мусить се приносити; установа віковічня: Вся жертва буде спалена Господеві.
16. І всяку хлібну жертву сьвященника мусите до крихти палити; не можна їсти її.
17. І рече Господь Мойсейові:
18. Промов до Арона й синів його:Се закон про жертву за гріх: там де заколюють жертву всепалення, заколювати меться жертва за гріх перед Господом: се велика сьвятощ.
19. Сьвященник, що приносить жертву за гріх, їсти ме її; в сьвятому місцї мусять їсти її, в дворі коло соборного намету.
20. Усе, що доторкнеться до мясиваїї, осьвятиться; і коли бризне крові її на одежу, те, на що бризнуло, мусиш випрати на сьвятому місці.
21. 1 посудину глиняну, що в їй варено її, треба розбити, а коли в посудині мідяній варено її, так треба витерти й виполоскати водою.
22. Увесь музький пол у сьвященників їсти ме її: се велика сьвятощ. Ніякої ж жертви за гріх, що кров 8 неї вносять у соборний намет, щоб спокутувати гріх у сьвятинї, не годиться їсти. На огні палити її.
Асе закон про жертву 8а провину; велика се сьвятощ.
2. На тому місці, де заколюють жертву всепалення, треба заколювати жертву за провину; і крові з неї треба набризкати на жертівник з усїх боків.
3. І ввесь жир треба приносити віднеї, курдюк і жир, що вкривав тельбухи.
4. І обидві нирки, й жир, що на них,що на боках, і сальник, що на печінці: з нирками треба відділяти його.
5. І воскурить їх сьвященник нажертівнику як огняну жертву Господеві : се жертва 8а провину.
6. Увесь музький пол у сьвященників їсти ме її; на сьвятому місцї треба їсти її: се велика сьвятощ.
7. Як про жертву за гріх, так і прожертву ва провину 8акон один. Котрий сьвященник покутує нею гріх, тому вона буде.
8. І котрий сьвященник приноситиме чию жертву всепалення, кожа з усепалення, що принесе він, буде йому, сьвященникові.
9. І всякий хлібний дар, що спеченов печі, й усе зготовлене в горшку і пряжене на сковороді: сьвященникові, що його приносить, йому воно буде.
10. І всякий хлібний дар, вмішаний 8 олїєю або сухий, про ВСЇ СЕНИ Аронові буде, як про одного так і про другого.
11. А се закон про жертву мирну,| що приносять Господеві: I 12. Коли як подяку приносить її хто, і так треба принести 8 жертвою подяч
