183
Пята книга Мойсея 10. 11.
21. Він слава твоя, і Бог твій, щосотворив про тебе сї великі і страшні речі, що бачили їх очи твої.
22. Двайцятеро душ спустились батьки твої в Египет; а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зорі небесні.
ТГюби ж Господа, Бога твого, і сповняй повеління його і встанови його і присуди його і заповіді його, но всї днї.
2. 1 признайте сьогодні, — бо розмовляю не з дітьми вашими, що не знають і не бачили, — кари від Господа, Бога вашого, славу його, потужну руку його і простягнуту правицю,
3. 1 знаки його і діла його, що сотворив їх в Египтї над Фараоном, царем Египецьким, і над усією його землею;
4. 1 що він сотворив над войськовоюпотугою Египецькою, над кіньми їх і над колесницями їх; як ватопив їх водами Червоного моря, коли вони гнались ва вами; і погубив їх Господь по сей день;
5. 1 що він вчинив про вас у степу,аж покіль ви прийшли до сього врочшца;
6. Та що він вробив з Датаном таз Абирамом, синами Єлїаба, Рубененка: як вемля роззявила челюсті свої та й проковтнула їх посеред синів всього Ізраїля 8 їх домівками, з їх наметами і з усім статком, який був вкупі з ними.
7. Очі бо ваші бачили всї великі діла Господні, що сотворив їх.
8. Сповняйте ж усї заповіді, що сьогодні' ваповідаю вам, щоб ви бувши потужними прийшли та заняли землю, куди переходите, щоб ганяти її;
9. І щоб ви продовжили вік свій у8емлї, що Господь клявся батькам вашим, дати їм і насінню їх, вемлю, що тече молоком та медом.
10. Земля бо, куди прийдеш, щобзаняти її, не така, як вемля Египецька, в котрої ви вийшли, де ти сїяв пашню та й поливав її, як городину, ворочаючи черпала ногами.
11. Земля, що йдеш до неї ваняти її,се земля 8 горами й долинами; напував її вода дощів небесних:
12. Се вемля, про котру дбає сам Господь, Бог твій; очі Господа, Бога твого, пильнують її від початку року та й до кінця року.
13. 1 станеться, як слухати мете пильно повеління мої, що вам сьогодні ваповідаю, любити Господа Бога вашого і служити йому всім серцем вашим і всією душею вашою,
14. Так давати му дощ вемлї вашійсвого часу, ранїшні і півні дощі; так щоб ти вібрав пашню твою і виноград твій і олїю твою;
15. І дам я про скотину твою пашуна полях твоїх, і будеш живитись і будеш ситий.
16. Остерегайтесь, щоб не ввело вассерце ваше, і щоб ви, ввернувши з дороги, не служили иншим богам і не покланялись перед ними,
17. Та щоб не запалав на вас гнївГоспода і він не замкнув небеса; тодї бо не буде дощу і земля не дасть врожаю, і ви швидко щезли б із землі, що дає вам Господь.
18. Сї слова мої вложіть у серце ваше і в душу вашу, і привягуйте їх як знаки на руку вашу, і нехай будуть вони начільниками між очима вашими;
19. І навчайте їх синів ваших, промовляючи їх, як седиш у домівці твоїй, і коли йдеш дорогою твоєю, лягаючи, і встаючи;
20. І написуй їх на одвірках у домівки твоєї і на брамах твоїх,
21. Щоб у вемлї, що Господь клявсядати їм, множились днї ваші і днї дітей ваших, як днї небесні над вемлею.
22. Бо, як будете пильно сповнятивсї ваповіди сї, що вам заповідаю чинити, як будете любити Господа, Бога вашого, ходити всіма дорогами його і прихилятись до його,
23. То Господь прожене перед вамивсї ті народи; і ви запануєте над народами, що більші й потужнїщі за вас.
24. Всяка країна, на яку ступитьваша стопа, буде ваша; від степу і від гір Либанських, від ріки, ріки ЕвФрату та аж до західнього моря, все те буде ваше займище.
25. Ніхто не встоїть перед вами;страх і жах перед вами нагшле Гос
