247
Книга Суддїв 12. 13.
2. 1 відказав їм ЕФтай: Я й мій народтяжко ворогували з Аммонїями; я вас кликав, та ви не рятували мене з їх потали.
3. Бачивши ж я, що ти не хочештоваришувати зо мною, одважив я мою душу та й двинув на Аммонїїв, і Господь подав їх менї в руки. Чого ж оце наступаєте ви на мене війною?
4. 1 покликав Ефтай усїх Галаадїївта вдарив на Ефраїміїв, і побили Галаадії Ефраїміїв, вони ж бо й приговорювали : Ефраїмські втекачі ви: Галаад бо міститься між Ефраїмом і між Манассієм.
5. І обсїли Галаадїї Йорданські броди перед Ефраїміями. Як же хто з Ефраїмійських втекачів говорив: Дайте менї перебрести, то питали Галаадїї в його: Чи ти не Ефраїмій? Коли він відказав: Нї,
6. То вони йому: А скажи ж: Шибболет, (колос), а він каже: Сибболет, бо не вмів доладу вимовити. От вони вхоплять його та й зітнуть на Йорданьскому броду. Так полягло тоді Ефраїміїв сорок і дві тисячі.
7. І судив ЕФтай Ізраїля шість год,і вмер Ефтай Галаадїй і поховано його в которомусь городї Галаадському.
8. Після його був суддею ІзраїляАбеван із Бетлеєму.
9. У сього було трийцять синів, авіддав він трийцятеро дочок на чужу сторону, і привів синам своїм трийцятеро дочок із чужої сторони, й судив Ізраїля сїм год.
10. Потім умер Абеван, і похованойого в Бетлеемі.
11. Після нього судив Ізраїля Забулонїй Елон, а судив він Ізраїля десять лїт.
12. І вмер Забулонїй Елон, і поховано його в Аялонї в Забулон-землї.
13. Після його судив І8раїля Пиратонїй Абдон Гиллеленко.
14. У сього було сорок синів і трийцятеро внуків, що їздили на сімдесятьох ослятах. Він судив Ізраїля вісім год.
15. І вмер Пиратонїй Абдон Гидлеленко, і поховано його в Пиратонї в Ефраїм-землі, на горі Амалекійській.
Сини Ізрайлеві чинили знов те, що в очех Господніх було недобре, і подав їх Господь в руки Филистіям на сорок літ.
2. А був тоді один чоловік ів Зореага, з поколїння Данового, на імя Маной, жінка ж в його була неплідна й не роджала.
3. І обявивсь ангел Господень молодиці й рече їй: Оце ти неплідна і не роджаєш; але ти завагонїєш і вродиш сина.
4. Остерегайся ж, не пий нї вина нївпиваючого напитку, й не їж нїчого нечистого;
5. Бо се ти почнеш і вродиш сина;та щоб бритва не торкалась до голови його, бо хлопчик сей буде від матірньої утроби посьвячений Господеві, і зачне він рятувати Ізраїля з Филистійської потали.
6. Молодиця ж пійшла та й оповіласвойму чоловікові: так і так, чоловік Божий прійшов до мене. Він мав вигляд ангела Божого, аж страшно поважний. Я не питала його, звідки він, й імени свого він не назвав менї.
7. І промовив він до мене: Ти станеш вагітною і вродиш сина; тож не пий нї вина нї сикера і не їж нїчого нечистого, бо хлопя буде назорей Божий від матірнього тіла аж до дня своєї смерті.
8. Тоді Маной просив Господа і промовляв: Господи! Божий чоловік, що присилав єси, нехай би ще раз прийшов до нас та навчив нас, як нам держати себе що до хлопяти, як народиться.
9. І вволив Бог волю Манойову, іангел Божий прийшов ще раз до молодиці, як седїла вона на полі, а чоловіка її Маноя не було з нею.
10. І побігла хутенько молодиця, йоповіла про се чоловікові свойму, та й каже до його: Оце явивсь мені чоловік, що недавно приходив до мене.
11. Метнувся ж Маной за своєю жінкою, а прийшовши 'д тому чоловікові, спитав його: Чи ти той чоловік, що розмовляв з сією жінкою? Відказав той: Я.
12. Питає тоді Маной: Як слово твоє
